Українська
Отримано 11.11.2024, Доопрацьовано 25.02.2025, Прийнято 26.03.2025
Мета роботи полягала в розкритті індивідуального трактування драми-феєрії Лесі Українки в картині-панно Р. Петрука «Лісова пісня». У статті використовувалися герменевтичний, компаративний, іконографічний, іконологічний, історико-культурологічний методи. Проаналізовано відношення змісту драми з міфопоетикою живописного образу. Картину-панно досліджено у взаємозв'язку з темою земної і небесної любові у світовому мистецтві. Розглянуто характер персоніфікації образів природних стихій; умовність живописного та просторового рішення; показано роль атрибутів у створенні художніх образів. Досліджено значення спадщини українського бароко та світового монументально-декоративного і станкового образотворчого мистецтва у створенні особистої стилістики твору. Проаналізовано композиційне та пластичне вирішення полотна. Творчий метод Р. Петрука вивчено в контексті школи М. Стороженка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Розкрито взаємозв'язок метафізичного характеру картини-панно Р. Петрука «Лісова пісня» з природою Волині. Показано новаторський підхід художника до створення синтетичного образу драми-феєрії візуальними засобами. Висвітлено індивідуальний характер сприйняття і трактування літературного твору. Виявлено традиції національного та світового мистецтва, на які спирається художник. Показано ключову роль сопілки в символіці картини-панно; визначено провідну роль музики в гармонії світобудови. Виявлено глибинний взаємозв'язок образів Лукаша, Мавки, Лесі Українки з міфологічним героєм Орфеєм. Простежено спільні риси картини-панно Р. Петрука з театральною завісою та бароковим іконостасом. Акцентовано, що особливістю композиції Р. Петрука є монументально-декоративний лад. Стаття може бути корисною для викладачів та студентів закладів освіти мистецького спрямування, зокрема, в лекційних курсах з історії української художньої та музичної культури; для художників, культурологів та мистецтвознавців у створенні історії сучасного монументально-декоративного мистецтва
міфопоетичний образ; синтез мистецтв; музика; символізм; творчий метод; інтертекст; Захід та Схід
[1] Assumption of the Virgin (Titian). (n.d.). Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Assumption_of_the_Virgin_(Titian).
[2] Betti, E. (2021). Hermeneutics as a general methodology of the sciences of spirit. London: Taylor & Francis.
[3] Buchach. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Buchach_(52).jpg.
[4] Caravaggio, M. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Michelangelo_Caravaggio_029.jpg.
[5] Clarke, M. (2010). The Concise Dictionary of art terms (2nd ed.). Oxford: Oxford University Press.
[6] Collier, D. (1993). The comparative method. In A.W. Finifter (Ed.), Political sciences: The state of the discipline II (pp. 105-119). Washington: American Political Science Association.
[7] Descartes, R. (2008). Meditations on first philosophy: With selections from the objections and replies. Cambridge: Cambridge University Press.
[8] Eliade, M. (1971). The nostalgia of origins: Methodology and history of religions. Paris: Gallimard.
[9] Gadamer, H.-G. (2001). Hermeneutics and poetics. Kyiv: Univers.
[10] Goranska, T.V, & Spasskova, O.P. (2023). Artistic reception of the images of Lesya Ukrainka’s drama-feerie tale “The Forest Song” in V. Yefimenko’s illustrations. Actual Issues of Humanitarian Sciences, (67), 121-125.
[11] Grand&Great. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Grand%26Great_(31).JPG.
[12] Gu Kaizhi. (n.d.). Retrieved from https://fr.wikipedia.org/wiki/Gu_Kaizhi.
[13] Heidegger, M. (2002). The origin of the work of art. Cambridge: Cambridge University Press.
[14] Heidegger, M. (2006). Being and time. Oxford: Blackwell Publishers Ltd.
[15] Jung, C.G. (1968). The archetypes and the collective unconscious. In Collected works, (Vol. 9, Part 1; 2nd ed.). Princeton: Princeton University Press.
[16] Jung, C.G. (1971). Spirit in man, art, and literature. Princeton: Princeton University Press.
[17] Jupiter, Neptune, and Pluto by Caravaggio. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jupiter,_Neptune_and_Pluto-Caravaggio_(c.1597-1600)_flipped.jpg.
[18] Krіsteva, J. (1969). Semeiotike: Researches for a semanalysis. Paris: Seuil.
[19] Lanchak, Y. (2023). Features of visual identification of modern Ukrainian theatres by means of graphic design. Notes on Art Criticism, 23(2), 28-33. doi: 10.32461/2226-2180.44.2023.293908.
[20] Laurent, C. (2017). Immobile voyages in ancient prose: Narrative painting under the Ming dynasty (1368-1644). Paris: Les Belles Lettres.
[21] Mayer, R. (1981). A dictionary of art terms and techniques. New York: Barnes & Noble Books.
[22] Miroshnichenko, L. (2011). Lesya Ukrainka: Life and texts. Kyiv: Smoloskyp.
[23] Mykhailova, R. (2018). The musical palette of Roman Petruk. Kyiv: Journal of Writers of Ukraine, 3-4, 186-192.
[24] Nietzsche, F. (1872). The birth of tragedy out of the spirit of music. Leipzig: Fritzsch.
[25] Osadcha O. (2020). Empathy as a principle of Roman Petruk's creative and pedagogical life. In R. Petruk (Ed.), The Canvas of the soul (pp. 90-93). New York: Almaz.
[26] Panofsky, E. (1955). Meaning in the visual arts. New York: Doubleday Anchor Books.
[27] Panofsky, E. (1960). Renaissance and renascences in Western art. London: Paladin.
[28] Parnassus by H. Siemiradzki (1900, Sotheby's). (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Parnassus_by_H._Siemiradzki_(1900,_Sotheby%27s).jpg.
[29] Petruk, R. (2020). The canvas of the soul. New York: Almaz.
[30] Petruk, R. (2021). The last work of Mykola Storozhenko. Actual Issues of Humanitarian Sciences, 35(4), 79-90. doi: 10.24919/2308-4863/35-4-11.
[31] Primavera by Sandro Botticelli. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Primavera_by_Sandro_Botticelli.
[32] Pylypenko, I.Y. (2016). The impact of the 1920-1930s reforms on the activities of the monumental painting workshop of the Ukrainian Academy of Arts. Actual Issues of Cultural Studies, 16, 15-20.
[33] Sheiko, V.M., & Bogutsky, Y.P. (2005). Formation of the foundations of culturology in the era of civilizational globalization (second half of the 19th – early 21st century). Kyiv: Geneza.
[34] Solovei, O.V. (2020). The monumental art of M. Storozhenko as a synthesis of traditions and innovations. Art Culture: Actual Issues, 16(1), 103-107. doi: 10.31500/1992-5514.16.2020.205244.
[35] Solovei, O.V. (2021). The influence of M. Storozhenko on the formation of young monumental artists in the 1970s-1990s. In VIII Platonov readings: Proceedings of the international scientific conference (pp. 150-151). Kyiv: Chalchinskaya SPE.
[36] Soucy, C.L. (2023). Ovid’s metamorphoses: A new translation. Berkeley: University of California.
[37] Stoian, S. (2014). Cultural-historical metamorphoses of symbolism in European visual art. Kyiv: Milenium.
[38] Stoian, S. (2020). Past and present in the ‘mirror’ of Roman Petruk's images. In R. Petruk (Ed.), The Canvas of the soul (pp. 369-371). New York: Almaz.
[39] Storozhenko, M. (2008). Art publication. Kyiv: Dnipro.
[40] Tarasenko, O., & Petruk, R. (2018-2025). Conversations.
[41] Tarasenko, A.A., Tarasenko, O.A., & Kubrysh, N.R. (2024). Mosaic “Kyiv Academy” by Mykola Storozhenko in the context of world and Ukrainian art. Konsthistorisk Tidskrift/Journal of Art History, 93(2), 128-140. doi: 10.1080/00233609.2024.2428209.
[42] Tarasenko, O. (2018). The image of family and nation in the works of Roman Petruk. Ukrainian Academy of Art: Collection of Research and Scientific-Methodological Works, (27), 227-234.
[43] Tintoretto, J. (n.d.). Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jacopo_Tintoretto__The_Origin_of_the_MilkyWay_-_Google_Art_Project.jpg.
[44] Tsugorka, O. (2022). Artistic decorations in theatrical productions as means of scenographic space formation. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 291-299.
[45] Ukrainka, L. (2021). Dramatic works (1909-1911). In T. Danyliuk-Tereshchuk (Ed.), Complete academic collection of works (Vol. 3.). Lutsk: Volyn National University named after Lesya Ukrainka.
[46] Wagner, R. (1850). The artwork of the future. Leipzig: Wigand.
English .jpg){kind=link}
