English
Shevchuk, T.
(2025).
Creative approach to rhythmic gymnastics costume design.
Art and Design,
8(1),
103-117.
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2025.1.8
Українська
Стаття
Креативний підхід до дизайну костюмів для художньої гімнастики
Отримано 18.11.2024, Доопрацьовано 24.02.2025, Прийнято 26.03.2025
Анотація
Дане дослідження мало на меті вивчення еволюції дизайну костюмів для художньої гімнастики, зокрема їхньої естетичної, функціональної та культурної складових, з акцентом на інтеграцію традиційних національних елементів у сучасний контекст. У процесі дослідження було розглянуто костюми спортсменок із таких країн, як Україна, Китай, США, Японія та Узбекистан. Матеріали включали візуальні джерела, технологічну документацію та вимоги міжнародних регламентів, які визначають стандарти дизайну, наукові масмедіа-публікації. Вивчення охоплювало аналіз історичних етапів розвитку костюмів, культурних символів та інноваційних технологій, що використовуються у їх створенні. Результати дослідження показали, що еволюція дизайну костюмів відображає складну взаємодію між культурною ідентичністю, технологічним прогресом та спортивними вимогами. Виявлено, що сучасні костюми забезпечують баланс між функціональністю і художньою виразністю завдяки впровадженню інноваційних матеріалів, таких як еластична сітка і тканини з терморегуляцією, а також використанню декоративних елементів, якот стрази та аплікації. Українські костюми демонстрували унікальність завдяки інтеграції традиційних орнаментів у сучасний дизайн, тоді як китайські зразки відзначалися гармонією кольорової палітри, що відображало культурну спадщину. Американські костюми акцентували увагу на патріотичних мотивах через використання національних кольорів і складних візерунків. Аналіз підтвердив, що міжнародні стандарти є важливим фактором, який впливає на створення костюмів, забезпечуючи безпеку, комфорт і естетику. Висновки даного дослідження підкреслили важливість гармонійного поєднання традицій і сучасних інновацій у створенні костюмів, що відповідають естетичним і функціональним вимогам. Отримані результати відкривають нові перспективи для досліджень у сфері дизайну спортивного одягу, зокрема в контексті використання екологічних матеріалів та впливу на психологічний стан спортсменів
Ключові слова:
культурна ідентичність; національна символіка; декоративні елементи; естетика; орнамент
- 1 072 Перегляди
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Bento-Soares, D., & Schiavon, L.M. (2020). Gymnastics for all: Different cultures, different perspectives. Science of Gymnastics Journal, 12(1), 5-18. doi: 10.52165/sgj.12.1.5-18.
[2] Bosc, L. (2023). The relationship between positive body image and performance in female athletes practicing artistic gymnastics. Retrieved from https://thesis.unipd.it/handle/20.500.12608/51623.
[3] Boyle, T. (2022). ‘These gymnasts do not simply perform gymnastics’ – An analysis of visual representations of the gymnastic body. Birkbeck: University of London.
[4] Cassella, B. (2021). Photos: Team USA’s Olympic rhythmic gymnastic team. Retrieved from https://www.chicagotribune.com/2021/07/18/photos-team-usas-olympic-rhythmic-gymnastic-team/.
[5] China becomes first non-European country to claim Olympic gold in rhythmic gymnastics. (2024). Retrieved from https://apnews.com/article/2024-olympics-paris-gymnastics-2e345a627b09533945d33782269e25a2.
[6] Cleophas, F.J., & Visser, U.T. (2024). Roots, origins and development of rhythmic gymnastics: A historical insight. Science of Gymnastics Journal, 16(1), 67-76. doi: 10.52165/sgj.16.1.67-76.
[7] European Gymnastics. (2024). Technical Regulations 2024-2025. Retrieved from https://backend.europeangymnastics.com/sites/default/files/paragraph/document/2024-2025%20Technical%20Regulations_EN_update-2023-09.pdf.
[8] Fuller, L.K. (2021). Chapter 2: Olympics Outfits for Women: From “Feminine Only” to Burqas and Bikinis. In Sportswomen’s Apparel Around the World (pp. 37-50). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-46843-9_3.
[9] Gendina, Ye. (2024). Sharovarschina or style? 12 bright costumes of Ukrainian athletes with ethnic motives in figure skating and gymnastics. Retrieved from https://ua.tribuna.com/uk/blogs/najilah/3105870-sharovarshhyna-chy-styl-12-yaskravyx-kostyumiv-ukrayinskyx-spo/.
[10] Goldschmied, N., Furley, P., & Bush, R. (2020). Critical review of uniform color effects in sports. International Review of Sport and Exercise Psychology, 16, 311-336. doi: 10.1080/1750984X.2020.1855668.
[11] Hackett, L.J., & Coghlan, J. (2023). Swimsuits as uniforms: Bodily transformation, control and transgression. Clothing Cultures, 10(1), 21-37. doi: 10.1386/cc_00066_1.
[12] Harlin, A., Jussila, K., & Ilen, E. (2020). Sports textiles and comfort aspects. In P. Roshan (Ed.), High Performance Technical Textiles (pp. 37-67). Hoboken: John Wiley & Sons. doi: 10.1002/9781119325062.ch3.
[13] International Federation of Gymnastics. (2024). Technical Regulations 2024. Retrieved from https://www.gymnastics.sport/publicdir/rules/files/en_1.1%20-%20Technical%20Regulations%202024.pdf.
[14] ISPO Munich 2024 – Love Every Contact. (2024). Retrieved from https://www.ispo.com/thema/ispo-munich.
[15] Kachkovska, Ya. (2024). How Cubism and Pablo Picasso inspired a rhythmic gymnast to create a number for the 2024 Olympics in Paris. Retrieved from https://suspilne.media/culture/809355-ak-kubizm-ta-pablo-pikasso-nadihnuli-hudoznu-gimnastku-na-stvorenna-nomeru-dla-olimpiadi-2024-u-parizi-foto/.
[16] Kerr, R., Barker-Ruchti, N., Stewart, C., & Kerr, G. (2020). Women's artistic gymnastics: Socio-cultural perspectives. Milton Park: Routledge. doi: 10.4324/9781003007005.
[17] Kim, H.E. (2020). Seams and edges in a garment: A practice-led research. Textile, 18(3), 332-343. doi: 10.1080/14759756.2019.1709268.
[18] Krafte, D., Lāriņš, V., & Fernāte, A. (2021). The styles of special artistry in rhythmic gymnastics. Proceedings of the International Scientific Conference “Society. Integration. Education”, 4, 379-391. doi: 10.17770/sie2021vol4.6303.
[19] Krafte, K., Lāriņš, V., & Fernāte, A. (2023). Visual communication graphic guidance’s content of special artistry style creation for young rhythmic gymnasts. In Proceedings of the International scientific conference “Society. Integration. Education” (pp. 516-525). doi: 10.17770/sie2023vol2.7097.
[20] Mazumdar, C. (2020). Skirting the ideal: Embodying hyperfemininity through rhythmic gymnastics’ evolutionary leotard and other aesthetic sports’ vested vestments. In S.L. Walsh (Ed.), Sporting performances (pp. 113-129). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429265167.
[21] Menegaldo, F.R., Bortoleto, M.A., & Mateu, M. (2023). The artistic-expressive dimension of gymnastics for all. Science of Gymnastics Journal, 15(2), 257-268. doi: 10.52165/sgj.15.2.257-268.
[22] Meyers, D. (2016). The complete evolution of the gymnastics leotard from the 1930s to today. Retrieved from https://www.elle.com/fashion/a37371/evolution-of-gymnastics-leotard/.
[23] Minaoglou, P., Efkolidis, N., Manavis, A., & Kyratsis, P. (2024). A review on wearable product design and applications. Machines, 12(1), article number 62. doi: 10.3390/machines12010062.
[24] Ministry of Youth and Sports of Ukraine. (2021). Rules of sports competitions in aesthetic group gymnastics. Retrieved from https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Sport/Pravyla_zmagan/2021/sportivnikh-zmagan-z-estetichnoi-grupovoi-gimnastiki.pdf.
[25] Mykhailova, T. (2022). Determinants of artistic information identification of the Olympics ceremonial suit. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 5(1), 119-130. doi: 10.31866/2617-7951.5.1.2022.257486.
[26] Mykhailova, T. (2023). Olympic ceremonial costume in the context of cultural expansion/occupation: Defining the concept. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 6(2), 366-379. doi: 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292164.
[27] Nemeth, M.C., Park, H., & Mendle, J. (2020). Collegiate female athletes’ body image and clothing behaviors. Fashion and Textiles, 7, article number 16. doi: 10.1186/s40691-020-0207-z.
[28] Østergaard, C. (2023). Listening through and with costume. Nordic Journal of Dance, 14, 90-99. doi: 10.2478/njd-2023-0010.
[29] Palmer, C. (2022). Aesthetics and symbolism in artistic gymnastics. In D. Torevell, С. Palmer & Р. Rowan, Training the body: Perspectives from religion, physical culture and sport (pp. 111-125). Milton Park: Routledge. doi: 10.4324/9781003224112-11.
[30] Porterfield, A., & Lamar, T. (2020). A framework for incorporating virtual fitting into the costume design and production process. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 14(1), 91-100. doi: 10.1080/17543266.2020.1864484.
[31] Puchko, N. (2021). Evolution of rhythmic gymnastics leotard. Retrieved from https://en.stella-gymnastics.com/post/evolution-of-rhythmic-gymnastics-leotard.
[32] Rayimberdieva, D., Dadabayev, F., Turgunova, I., Yakubov, N., & Muminov, B. (2024). Research of the production of gymnastics clothes for environmental protection. E3S Web of Conferences, 538, article number 04024. doi: 10.1051/e3sconf/202453804024.
[33] Rayimberdieva, D., Ergasheva, R., Xakimov, D., & Yusupova, D. (2023). Study and analysis of elasticity of fabrics for the production of rhythmic gymnastic clothes. AIP Conference Proceedings, 2789, article number 040012. doi: 10.1063/5.0145646.
[34] Rayment-Ward, E. (2024). Evolution of the women's gymnastics leotard through the decades. Retrieved from https://style.nine.com.au/latest/gymnastics-olympics-uniforms-evolution-through-the-years/1f32bf58-4330-49ed-ae1f-cfa8e327602d.
[35] Rissanen, T., & McQuillan, H. (2023). Zero waste fashion design. Retrieved from https://www.bloomsbury.com/uk/zero-waste-fashion-design-9781350116962/.
[36] Roberts, C.O. (2020). The influence of costumes on the perception of dance: Review. IAA Journal of Applied Sciences, 5(1), 58-63.
[37] Rythmic gymnastic leotard history in photos. (2013). Retrieved from https://mairibrascoupe.wordpress.com/2013/09/23/leotard-history/.
[38] Sles, D. (2016). Ukrainian Risattinova won the “bronze” of the Olympics in artistic gymnastics. Retrieved from https://zn.ua/ukr/OLYMPIADA2016/ukrayinka-rizatdinova-zdobula-bronzu-olimpiadi-v-hudozhniy-gimnastici-216791_.html.
[39] Sullivan, J. (2024). 50 people, 4 years, 10,000 Swarovski crystals: How team USA’s gymnastics leotards get made. Retrieved from https://www.self.com/story/team-usa-gymnastics-leotards-crystals.
[40] Sun, J., & Song, X. (2018). Effects of clothing pressure on blood circulation during gymnastics sport. In Proceedings of the 9th international conference on information technology in medicine and education (pp. 780-784). Hangzhou: IEEE. doi: 10.1109/ITME.2018.00176.
[41] Vasylyshyn, O. (2024). Ukraine becomes seventh in the group all-around final at the 2024 Olympic Games in rhythmic gymnastics. Retrieved from https://zaxid.net/ukrayina_stala_somoyu_u_finali_grupovogo_bagatoborstva_na_olimpiadi_2024_u_hudozhniy_gimnastitsi_n1591262.
[42] Wang, J. (2022). Analysis of sports fan economy marketing strategy in the age of social media-taking Chinese rhythmic gymnastics as an example. BCP Business & Management, 33, 450-456.
[43] Wang, J., & Yao, D. (2024). Artistic gymnastics as a semiotic construct: The case of the Chinese national team at the Olympic Games. Culture and Education, 36(2), 324-345. doi: 10.21203/rs.3.rs-1284585/v1.
[44] Weiß, J., Mentzel, S., Busch, L., & Krenn, B. (2022). The influence of colour in the context of sport: A meta-analysis. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 22(1), 177-235. doi: 10.1080/1612197X.2022.2138497.
[45] Zhu, D., et al. (2023). A perspective on rhythmic gymnastics performance analysis powered by intelligent fabric. Advanced Fiber Materials, 5(1), 1-11. doi: 10.1007/s42765-022-00197-w.