Отримано 04.07.2025, Доопрацьовано 03.11.2025, Прийнято 27.11.2025
Актуальність цього дослідження зумовлена потребою у розробці нових підходів до проєктування цифрових музейних просторів, які б поєднували гуманітарні та технологічні знання, відповідали сучасним запитам аудиторії та сприяли формуванню інклюзивного, доступного і культурно насиченого досвіду. Мета статті полягала у комплексному аналізі ролі візуальної комунікації та дизайну користувацького досвіду у формуванні сучасного цифрового музейного простору, а також у виявленні основних концептів, принципів і підходів до створення ефективного музейного досвіду у цифровому середовищі. Для досягнення цієї мети використано структурно-функціональний, компаративний, історичний методи, а також методи дизайн-аналізу, семіотики візуальних образів, принципи архітектоніки дизайну користувацького досвіду та інтерфейсного юзабіліті. Визначено основні принципи організації інтерфейсу, проаналізовано сучасні підходи до створення інтерактивного та інклюзивного користувацького досвіду, а також окреслено практичне значення впровадження інноваційних дизайн-рішень у музейній сфері. Визначено, що цифрове музейне середовище формується на стику культурології, мистецтвознавства, інформаційних технологій та дизайн-комунікацій. Проаналізовано успішні приклади цифрових музеїв та онлайн-архівів, де дизайн користувацького досвіду та дизайн користувацького інтерфейсу трансформують спосіб сприйняття культурної спадщини. На підставі аналізу успішних прикладів цифрових музеїв (Google Arts & Culture, Британський музей, Museum of Modern Art) було виявлено, що дизайн користувацького досвіду та дизайн користувацького інтерфейсу значною мірою впливають на доступність, персоналізацію та емоційне сприйняття культурного контенту. Сформульовано теоретико-методичні підходи до взаємодії дизайну користувацького досвіду та візуальної комунікації у музейному середовищі, а також у виявленні нових форматів інтерфейсної візуалізації, здатних активізувати інтерес до культурного продукту у цифровій сфері. Дослідження може бути використане фахівцями у сфері музейної справи, графічного дизайну, інтерфейсної розробки, цифрової гуманітаристики для створення інноваційних експозиційних практик
UI-UX-дизайн; взаємодії дизайну; використання AR/VR; мультимедіа; графічний дизайн; людиноцентричний дизайн