Отримано 09.03.2020, Доопрацьовано 22.05.2020, Прийнято 12.06.2020
Мета. Дослідження присвячено мистецтвознавчому осмисленню візантійсько-києворуських емальєрних традицій та їх ремінісценції у дизайні сучасних ювелірних виробів України. Методологія. Застосовано історико-культурний та художньо-дизайнерський наукові підходи у поєднанні з порівняльним і презентаційним методами. Результати. Проаналізовано взаємозв'язок візантійських і києворуських емальєрних традицій та їх вплив на дизайн і творчість майстрів-емальєрів сучасної ювелірної справи України. На прикладі видатних творів візантійського і києворуського ювелірного мистецтва розглянуто їх стилістичні і художні особливості. Виявлено основні принципи формування вимог до дизайну й якості виконання творів мистецтва із гарячою емаллю. Розглянуто стародавні осередки золотарства. Охарактеризовано новітні прийоми роботи із гарячою емаллю, що виникають у процесі трансформації техніки в умовах інтенсифікації виробництва у вітчизняній ювелірній галузі. Наукова новизна. Комплексно досліджено взаємозв'язок візантійських і києворуських емальєрних традицій, доведено факт їх впливу на дизайн і виготовлення сучасних ювелірних виробів України. Виявлено та проаналізовано новітні методи роботи з гарячою емаллю, які знаходяться на початковому етапі розвитку у сучасному ювелірному мистецтві України. Практичне значення. Матеріали даного дослідження можуть знайти відображення у написанні навчальних дисциплін, пов'язаних з технікою гарячої емалі в ювелірній справі. Як джерело інспірацій вони можуть бути застосовані у процесі створення нових ювелірних колекцій з гарячою емаллю для якісної презентації українського ювелірного мистецтва у світі
техніка гарячої емалі; клуазоне; мінанкарі; стародавні прикраси; технологія і дизайн; ювелірна справа