Art and Design

Мереживо і в’язання в декорі бойківського вбрання: етнолокальні та художні особливості

Мета: проаналізувати художньо-стильові характеристики оздоблення народного вбрання Бойківщини, мереживного й в’язаного декору зокрема, завдяки якому компоненти одягу набували унікальних локальних ознак. Методологія. Методологічною основою є принцип системного підходу та комплексного дослідження. Для вивчення предмета дослідження застосовано порівняльно-історичний та типологічний методи. Аналіз художніх особливостей мереживного та в’язаного декору здійснено з використанням мистецтвознавчого методу, а саме – методу формального аналізу і, частково, образно-стилістичного. Результати. На основі опрацьованих артефактів з музейних збірок, результатів польових розвідок та аналізу наукових джерел визначено основні типологічні групи й типи виробів на Бойківщині. Визначено текстильні техніки та технологічні прийоми виготовлення декору. Проаналізовано художньо-стильові характеристики в’язання і мережива в одязі бойків з урахуванням взаємовпливів культур сусідніх етносів. З’ясовано, що ажурний декор переважно розповсюджений в жіночих головних уборах, поясному вбранні, сорочках. У виготовленні ажурних оздоб застосовували текстильні техніки «брання», плетіння, в’язання гачком та різноманітні технічні прийоми. В’язання спицями, гачком та «плетіння на лабі» використовували у виготовленні рукавиць, нараквиць, шкарпеток-панчіх. У народному вбранні бойків побутували плетені пояси «по стіні», які не були поширені в лемків, а на Гуцульщині – здебільшого на гуцульсько-покутському пограниччі. За художньо-стилістичними особливостями можна виокремити жіночі очіпки (мереживні денця), ажурні орнаменти на жіночих сорочках Закарпатської Бойківщини, оздоблення нижніх країв «запасок» тороками «макраме». Утім, навіть в межах окремих осередків етнолокальні та мистецькі характеристики мережива і в’язання відрізнялися унікальними ознаками. Наукова новизна дослідження полягає у введені в науковий обіг матеріалів про бойківське народне вбрання, зразків мережива та в’язання, що розкривають художнє розмаїття народного вбрання та текстилю Бойківщини. Практична значущість. Дослідження дозволяє розширити знання про традиційний одяг бойків, його декор та текстильне виробництво зокрема. Надано відомості про осередки виготовлення окремих типів вбрання із застосуванням ажурного і в’язаного оздоблення, що доповнює джерела вивчення народного вбрання Бойківщини

Бойківщина; оздоблення; ажур; мереживо; народний одяг; в’язання; текстильні техніки; пограниччя; етнокультурні впливи; локальні ознаки; традиція