Українська
Отримано 17.11.2023, Доопрацьовано 07.02.2024, Прийнято 03.03.2024
Мета: проаналізувати вплив культури Шовкового шляху на стилістику парчевих візерунків китайських династій Тан і Мін, а також розглянути практики використання парчевих мотивів давніх династій у сучасному дизайні. Методологія: На основі дослідження наукової літератури в цій статті порівнюються та аналізуються стилістичні характеристики візерунка з'єднаних намистин, мотивів квітів і трав, мотивів лотосу та хмари у контексті процесу формування та еволюції парчевих візерунків в епоху династії Тан. Також залучено методи образно-стилістичного, формального аналізу, методи систематизації та обробки результатів. Результати: Дослідження показало, що відкриття Шовкового шляху сприяло культурному обміну між Сходом і Заходом, а процвітання політики, економіки та культури за часів династії Тан сприяло урізноманітненню та розвитку орнаментації. Названі вище мотиви, завдяки інтеграції з іноземними культурами, сформували симетричну красу, криволінійну красу та символічні характеристики візерунків династії Тан. На прикладі творчості сучасного китайського дизайнера Чен Лівена показано трансформацію мотиву «Тигр нюхає троянду» та образу китайського тигра періоду династії Мін у розробку сучасних дизайнерських виробів. Наукова новизна: Ця стаття розкриває історичну еволюцію популярних візерунків парчі в Китаї періодів династій Тан і Мін, узагальнює їх унікальний художній стиль і надає натхнення для сучасного інноваційного дизайну одягу. Практична значущість: Значення цього дослідження полягає в наданні історичних даних для інтеграції етнічних культур, у збагаченні вивчення культури Шовкового шляху та демонстрації загальних характеристик і процесу еволюції візерунків династій Тан і Мін
Шовковий шлях; нематеріальна культурна спадщина; парча; візерунок; мистецтво; сучасний дизайн; трансформація; дизайнерська практика
[1] Khan Academy. (n.d.). A Tang silk brocade. Retrieved from https://www.khanacademy.org/humanities/art-asia/imperial-china/tang-dynasty/a/a-tang-silk-brocade.
[2] Brown group pattern brocade collection of the China Silk Museum. (2023). Retrieved from https://www.chinasilkmuseum.com/zggd/info_21_itemid_2328.html.
[3] Chen, Y. (2013). Dressing for the times: Fashion in Tang Dynasty China (618-907). (Doctoral thesis, Columbia University, New York, USA). doi: 10.7916/D8KK9B6D.
[4] Collection of brocade with treasure patterns in the China Silk Museum. (2013). Retrieved from https://www.chinasilkmuseum.com/zggd/info_21_itemid_2291.html.
[5] A World of Looms: Weaving Technology and Textile Arts in China and Beyond. (2018). Retrieved from https://www.chinasilkmuseum.com/yz/info_98.aspx?itemid=26752.
[6] Dang, Q., Luo, Z., Ouyang, C., Wang, L., & Xie, M. (2021). Intangible cultural heritage in China: A visual analysis of research hotspots, frontiers, and trends using citespace. Sustainability, 13(17), article number 9865. doi: 10.3390/su13179865.
[7] Gu, P., Wang, F., & Lin, Z. (2016). A study on the cultural connotations of the joint bead pattern, the treasure-like flower pattern, and the group pattern. Chinese Art Space-Time, 1, 16-23.
[8] Kuang, Y. (2012). Archeological evidences: Embroidered textiles of the Han and Tang Dynasties (206BC-907AD). Unearthed along the Silk Road. Asian Social Science, 8(8), article number 5010. doi: 5539/ass.v8n8p50.
[9] Liu, J. (2015). "The Silk Road" from the perspective of Orientalism. Journal of Tsinghua University. Philosophy and Social Sciences Edition, 4, 64-71.
[10] Lu, S. (1995). Mythological archaeology. Beijing: Cultural Relics Press.
[11] Jieshi, M., Xiaoming, J., & Zheng, L. (2023). Analysis of the artistic characteristics of lotus patterns and digital innovative design methods. Frontiers in Art Research, 5(7), 22-31. doi: 10.25236/FAR.2023.050705.
[12] O’connell, R. (2023). Chinese brocade is intricate and stunning. Here’s where to find the real deal. Retrieved from https://www.nationalgeographic.com/travel/article/chinese-brocade/.
[13] Shi, C. (2017). Selected basic theories of "Formal Composition". Industrial Design, 3, 52-54.
[14] Talbot, L. (2021). Ancient and medieval Chinese textiles in the cotsen textile traces study collection, Washington, D.C. Retrieved from https://www.iias.asia/the-newsletter/article/ancient-and-medieval-chinese-textiles-cotsen-textile-traces-study-collection.
[15] Wang, J. (2017). Protection and restoration of the Tang Dynasty red-ground brocade with birds on a square pattern in the collection. Cultural Relics Protection and Archaeological Science, 29(3), article number 9196. doi: 10.16334/j.cnki.cn31-1652/k.2017.03.017.
[16] Wang, Y. (2014). The origin, transformation and representation of the double lotus (Peer-Reviewed). Retrieved from https://www.academia.edu/8659441/The_Origin_Transformation_and_Representation_of_the_Double_Lotus_Peer_Reviewed_.
[17] Wang, Z. (2019). The evolution of the meaning of the joint pearl patterns from the Mogao Grottoes in the Sui and Tang Dynasties. Art Panorama, 2, 144-145.
[18] Yuche, L. (2022). Chinese brocade designer grabs attention by innovating on tradition. Retrieved from https://www.globaltimes.cn/page/202211/1278916.shtml.
[19] Yue, Z. (2021). Discussion on the staged features of the development of cloud patterns in the Sui and Tang Dynasties. Footwear Technology and Design, 19, 107-109.
[20] Zhang, W., Chen, Y., & Zhou, C. (2021). Analysis and innovative design of brocade pattern in Tang Dynasty. Silk, 58(9), 126-132.
[21] Zhou, Z. (2007). Exploring lotus flower: Analysis of the evolution of the lotus flower pattern. Journal of Shanghai Business College, 2, 42-43.
[22] The great turning point of the Han-Tang Silk Road: From "Han-Jin Yunqi" to "Great Tang New Style". (2023). Retrieved from https://wapbaike.baidu.com/tashuo/browse/content?id=fa52d463250ee68f0d256a1f.
English