Українська
Отримано 06.12.2023, Доопрацьовано 23.02.2024, Прийнято 03.03.2024
Мета роботи: проаналізувати стан розкриття експозиційно-виставкових практик у зарубіжній науковій літературі у контексті трансформацій та пошуку нових форм репрезентації сучасного мистецтва Методологія. Методологія дослідження включає використання методу порівняльного аналізу, який дозволив виявити спільні та відмінні властивості в еволюції експозиційних підходів. Важливу роль відіграв метод типологізації, який став основною для обґрунтування основних тенденцій в експозиційних практиках кінця ХХ – початку ХХІ ст. Результати. В дослідженні виявлено та проаналізовано основні тенденції, які характерні для розвитку зарубіжного наукового дискурсу. Показано, що тенденція інтерактивності виставки стала принциповим початком в трансформації експозиційних підходів. У свою чергу, тренд експериментального («лабораторного») підходу спровокував нові якості експозиції, як моделі дослідження художнього твору. Насамкінець, тенденція універсальної організації експозиції продемонструвала схильність сучасних експозиційних практик до узагальнення та зміни масштабу інтерпретації. В якості окремого дослідницького тренду розглянуто концепцію «білого кубу», трансформації якої виявили нові форми репрезентації мистецтва. Наукова новизна. У статті визначені та актуалізовані основні тенденції аналізу проблеми в контексті західного наукового дискурсу; показні дослідницькі тренди, які є впливовими у межах сучасного стану дослідження проблеми. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані в експозиційній практиці для обґрунтування концептуальної спрямованості конкретної виставки
експозиція; виставка; арт-простір; сучасне мистецтво; трансформація художнього твору
[1] Auther, E. (2004). The decorative, abstraction, and the hierarchy of art and craft in the art criticism of Clement Greenberg. Oxford Art Journal, 27(3), 339-364. doi: 10.1093/oaj/27.3.339.
[2] Azevedo, T. (2015). The exhibition as medium: Artist, space, artwork and viewer in dialogue. Muséologies, 8(1), 91-113. doi: 10.7202/1034612ar.
[3] Barry, M. (2014). Please do touch: Discourses on aesthetic interactivity in the exhibition space. Participations, 11(1), 216-236.
[4] Bianchi, P. (2016). The theatricality of exhibition spaces. Anglistica AION: An Intersciplinary Journal, 20(2), 83-95. doi: 10.19231/angl-aion.201627.
[5] Bishop, C. (2006). The social turn: Collaboration and its discontents. Retrieved from https://www.artforum.com/features/the-social-turn-collaboration-and-its-discontents-173361/.
[6] Brieber, D., Nadal, M., Leder, H., & Rosenberg, R. (2014). Art in time and space: Context modulates the relation between art experience and viewing time. PLoS ONE, 9(6), article number e99019. doi: 10.1371/journal.pone.0099019.
[7] Carreira, L. (2018). The exhibition space as a laboratory. Сontinent, 7(1), 17-20.
[8] Castellano, C.G., & Lopez, M. (2020). Inside and outside the exhibition space: The poetics and politics of Colectivo Quintapata. Small Axe: A Caribbean Journal of Criticism, 24(3), 31-52. doi: 10.1215/07990537-8749758.
[9] Chan, C. (2011). Measures of an exhibition: Space, not art, is the curator’s primary material. Retrieved from https://fillip.ca/content/measures-of-an-exhibition.
[10] Damgacioglu, I.Z. (2021). Inherently political museums: How does the white cube affect art’s agency? Theory and Practice, 4.
[11] Vanderlinden, B., & Filipovic, E. (2006). The manifesta decade: Debates on contemporary art exhibitions and biennials in post-wall Europe. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.
[12] Gawlak, A., Kowalczyk, P., & Stefańska, J. (2020). Unconventional exhibition spaces as an example of the synergy of architecture and art. Teka Komisji Architektury, Urbanistyki I Studiów Krajobrazowych, 16(1), 20-27. doi: 10.35784/teka.2414.
[13] Greenberg, R., Ferguson, B.W., & Nairne, S. (Eds.). (1996). Thinking about exhibitions. London: Routledge.
[14] Griswold, W., Mangione, G., & McDonnell, T.E. (2013). Objects, words, and bodies in space: Bringing materiality into cultural analysis. Qualitative Sociology, 36, 343-364. doi: 10.1007/s11133-013-9264-6.
[15] Gronemeyer, W. (2018). The communicative space of the exhibition. In The Curatorial Complex (pp. 21-104). Paderborn: Brill Fink.
[16] Gül, S.N., & Kadriye, T.A. (2015). Interactive spaces in art museums: A landscape of exhibition strategies. Solsko Polje, 26(5/6), 141-155.
[17] Hughes, L. (2005). Do we need new spaces for exhibiting contemporary art? Journal of Visual Art Practice, 4(1), 29-38. doi: 10.1386/jvap.4.1.29/1.
[18] Karaoğlu, M. (2016). How digital art affected exhibition spaces? In Digital arts: Challenges and opportunities at the intersections between arts, society and technology (pp. 39-47). Boston: Brill. doi: 10.1163/9781848884274_005.
[19] Leung, G. (2011). The white wall in postwar art: The aesthetics of the exhibition space. (Doctoral dissertation, University of Rochester, New York, USA).
[20] Lotts, M. (2016). Building bridges, creating partnerships, and elevating the arts: The Rutgers University art library exhibition spaces. College and Research Libraries News, 77(5), 226-230. doi: 10.5860/crln.77.5.9490.
[21] Macdonald, S., & Basu, P. (Eds.). (2008). Exhibition experiments. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons.
[22] Markusen, A., Johnson, A., Connelly, C., Martinez, A., Singh, P., & Treuer, G. (2006). Artists' centers: Evolution and impact on careers, neighborhoods and economics. Minneapolis: University of Minnesota.
[23] McMurtrie, R.J. (2012). Spatial engagement: Grammaticalising ‘voice’ in exhibition space. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/314949366_Spatial_Engagement_Grammaticalising_'voice'_in_exhibition_space.
[24] O’Doherty, B. (2005). The gallery as a gesture. Retrieved from https://www.artforum.com/features/the-gallery-as-a-gesture-208475/.
[25] O'Doherty, B. (1976). Inside the white cube: The ideology of the gallery space. San Francisco: The Lapis Press.
[26] O'Doherty, B. (2007). Studio and cube: On the relationship between where art is made and where art is displayed (Vol. 1). Princeton: Princeton Architectural Press.
[27] Özkal, G. (2006). Exhibition space as the site of isolation, unification, and transformation. (Master's thesis, Middle East Technical University, Ankara, Turkey).
[28] Paterson, L. (2014). Making spaces: Constructs of exhibition space. Blank Space. Stockholm: Stockholm University.
[29] Schavemaker, M. (2017). The white cube as a Lieu de Mémoire: The future of history in the contemporary art museum. Amsterdam: Reinwardt Academy.
[30] Stefańska, J. (2021). Painting in the exhibition space, interactions. Teka Komisji Architektury, Urbanistyki i Studiów Krajobrazowych, 17(4), 19-24. doi: 10.35784/teka.2661.
[31] Marincola, P. (2007). What makes a great exhibition? London: Reaktion Books.
[32] Voorhies, J. (2017). Beyond objecthood: The exhibition as a critical form since 1968. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.
[33] Zarobell, J. (2022). Global art collectives and exhibition making. Arts, 11(2), article number 38. doi: 10.3390/arts11020038.
English