Отримано 18.11.2023, Доопрацьовано 15.01.2024, Прийнято 03.03.2024
Метою дослідження є виявлення та систематизація в системі візуальної комунікації основних засобів підсилення виразності зображень, які характеризуються суб’єктивною оцінкою якостей твору; встановлення закономірностей та пріоритетів щодо застосування прийомів графічної передачі експресивних якостей у репрезентативних та комунікативних завданнях. Методологія. В дослідженні використано аналіз інформаційних джерел у сфері графічного дизайну, психології сприйняття, теорії композиції; структурний та системний аналіз графічних творів; синтез результатів дослідження. Результати. Проєктна графіка в сучасній дизайнерській практиці виконує роль основного засобу донесення до користувача цінності задуму, розкриваючи його найважливіші аспекти на етапах презентації властивостей зображеного об’єкта. Більшість видатних зразків графічного мистецтва доводять тезу про те, що ефективність візуальної комунікації залежить не лише від правильності побудови виразу, що визначається номенклатурою засобів моделювання об’єктивних властивостей об’єкта, а й здатністю графічної форми викликати прогнозовані емоції. В даній роботі розглядається вплив на естетичну оцінку таких складових побудови зображення, як графічні техніки, рівень формалізації та стилізації, композиція простору, обрані ракурси та світлотінь. Встановлені закономірності застосування прийомів моделювання експресивних якостей у системі завдань графічного проєктування. Наукова новизна. У дослідженні суттєво розширено та систематизовано номенклатуру засобів виразності щодо передачі суб’єктивних властивостей форми у графічному проєктуванні, встановлено закономірності щодо застосування прийомів посилення емоційного впливу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування їх у практиці дизайну, навчальному процесі підготовки фахівців художньо-творчих галузей, а також подальших дослідженнях з культурології, архітектури та дизайні
проєктна графіка; графічний дизайн; суб’єктивні властивості форми; візуалізація; емоційна реакція
[1] Adams, S. (2021). How design makes us think and feel and do things. New York: Princeton Architectural Press.
[2] Berdynskykh, S. (2016). Synthesis of traditional and modern means of design and graphics at the art form. (Doctoral dissertation, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, Ukraine).
[3] Heller, S., & Chwast S. (2019). Graphic Styles: From Victorian to Hipster. Kyiv: ArtHuss.
[4] Itten, J. (2021). Design and form: The basic course at the Bauhaus and later. Kyiv: ArtHuss.
[5] Kuznetsova, I. (2006). Modeling of visual perception of objects of design, decorative applied and arts. (Doctoral dissertation, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, Ukraine).
[6] Yakovliev, M. (2007). Composition + geometry. Kyiv: Karavela.
[7] Yakovliev, M., Berdynskykh, S., Kolosnichenko, O., & Pashkevich, K. (2023). Objectivity and graphic formalization of modern project visualization in design. Art and Design, 1, 83-95. doi: 10.30857/2617-0272.2023.1.8.
[8] Bowman, W.J. (1968). Graphic communication. New York: John Wiley & Sons.
[9] Grigg, J. (2020). Materials and tools as catalysts of invention in graphic design ideation. Design Studies, 70, article number 100960. doi: 10.1016/j.destud.2020.100960.
[10] López-Chao, V., & Rodríguez-Grela, M. (2023). Architectural graphics and the experience of space. Freehand drawing and photograph to deepen on communicative qualities in linear perspective. Frontiers of Architectural Research, 12(5), 855-866. doi: 10.1016/j.foar.2023.05.012.
[11] Mould, D., Mandryk, R.L., & Li, H. (2012). Emotional response and visual attention to nonphotorealistic images. Computers & Graphics, 36(6), 658-672. doi: 10.1016/j.cag.2012.03.039.
[12] Novica, D.R., Wianto, E., & Campos, S.A. (2023). Drawing and ideation process in design education: A systematic literature review. Cogent Arts & Humanities, 10, article number 2219487. doi: 10.1080/23311983.2023.2219487.
[13] Park, J., Jin, Y., Ahn, S., & Lee, S. (2019). The impact of design representation on visual perception: Comparing eye-tracking data of architectural scenes between photography and line drawing. Archives of Design Research, 32(1), 5-29. doi: 10.15187/adr.2019.02.32.1.5.
[14] Samara, Т. (2007). Design elements: A graphic style manual. Gloucester, MA: Rockport Publishers.
[15] Smith, K.S. (2008). Architects’ sketches: Dialogue and design. London: Routledge.
[16] Kandinsky, W. (1926). Point and line to plane: Contribution to the analysis of the pictorial elements. Munich: Verlag A.Langen.
[17] Behance. (n.d.). Retrieved from https://www.behance.net/.