Отримано 03.03.2024, Доопрацьовано 09.05.2024, Прийнято 01.06.2024
Метою статті є дослідження образу натхнення митця Тараса Шевченка в картині видатного українського художника фольклорного спрямування Андрія Антонюка «Тарас Шевченко (в казематі)» (1983) у контексті теми «Іnspiratio» світового мистецтва. Методологія. Використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи. Результати. Антонюк переніс увагу з соціального аспекту (властивого образу Шевченка в мистецтві 1918–1938 років) на духовний рівень, виразив ідею натхнення поета-пророка – посередника між світом землі й неба. Виявлена гармонія слова й зображення в символічній образній системі картини-портрета художника-поета Шевченка. Створені типологічні ряди іконографії композиції Антонюка. Наукова новизна публікації полягає в тому, що образ Шевченка досліджено у контексті теми натхнення образів святих у світовому мистецтві. Показано, що подібно діячам зображального мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX століття Антонюк інтерпретував іконографію, традиційну для художнього відтворення євангелістів та просвітлених діячів церкви, для зображення нового героя: поета – художника – музиканта. Представлено, що експресія образу Шевченка пов’язана з використанням стилістики народного українського мистецтва, італійського примітивізму проторенесансу, мистецтва «лівих» спрямувань початку ХХ століття (експресіонізм, неопримітивізм). Практична значущість. Представлені матеріали, художньо-стилістичний аналіз та узагальнення можуть бути використані у наукових дослідженнях, присвячених мистецтву картинипортрету Шевченка
Т. Г. Шевченко; А. Д. Антонюк; живопис України; натхнення; зображення і слово; символ; інтертекстуальність; контекст; необароко; неопримітивизм; іконографія портрету
[1] Betti, E. (2021). Hermeneutics as a general methodology of the sciences of spirit. London: Routledge.
[2] Heidegger, M. (1995). The origin of the artwork. Leipzig: Philipp Reclam Jun Verlag GmbH.
[3] Kandinsky, W. (1962). About the spiritual in art. Bern: Bentels Verlag.
[4] Panofsky, E. (1955). Meaning in the visual arts. New York: Doubleday Anchor Books, Doubleday & Company, Inc.
[5] Antoniuk, A. (2004). Painting. Kyiv: Sofiia-A.
[6] Boichenko, V. (1988). Here, in the steppe...: In the studio of the artist Andrii Antoniuk. Ukraine, 16, 12.
[7] Astapenko, T., & Holubenko, L. (Eds.). (2013). Andriy Antoniuk's universe: A bibliographic index. Mykolaiv: Mykolaiv Regional Universal Scientific Library.
[8] Gadamer, H.-G. (2001). Hermeneutics and poetics. Kyiv: "Iunivers".
[9] Dziuba, I. (2008). Taras Shevchenko. Life and work. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.
[10] Kotsur, V., Potapenko, O., & Kuibida, V. (Eds.). (2015). Encyclopedic dictionary of cultural symbols of Ukraine. Kyiv: V.M. Havryshenko IE.
[11] Kremin, T. (2005). The third way of Andriy Antonyuk. Museum Lane, 1(3), 104-109.
[12] Antonyuk, A., & Kremin, T. (2007). The Lamp over the Sinyukha: An anthology album. Mykolaiv: Atol.
[13] Kremin, T. (Ed.). (2020). One hundred words about Andriy Antoniuk. Mykolaiv: Ilion.
[14] Pidhora, V. (2002). The mythology of Andriy Antonyuk. Fine Art, 1, 53-56.
[15] Tarasenko, A. (2003). Interview with the artist A D. Antoniuk.
[16] Tarasenko, A., Tarasenko, O., & Sikorska, V. (2023). The poet and nature: A chronotope. Art and Design, 3, 164-177.
[17] Tarasenko, A. (2007). The clairvoyant eyes of Andriy Antoniuk. Fine Art, 4, 118-121.
[18] Tarasenko, A. (2020). The sacred space of Andriy Antoniuk's "The Field of God". In T. Kremin (Ed.), One hundred words about Andriy Antoniuk: A book of memoirs. Mykolaiv: Ilion.
[19] Tarasenko, O. (2003). Window to the depths. The motif of darkness in the works of M. Chagall and W. Kandinsky. Notes on Art Criticism, 3-4, 113-121.
[20] Biography of Taras Shevchenko. (1984). Retrieved from http://litopys.org.ua/shevchenko/bio04.htm.