English
Matcan-Lisenco, I.
(2024).
Improving energy efficiency in buildings through the use of panoramic glazing.
Art and Design,
7(2),
44-53.
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2024.2.4
Українська
Стаття
Підвищення енергоефективності будівель шляхом застосування панорамного скління
Отримано 14.03.2024, Доопрацьовано 12.05.2024, Прийнято 01.06.2024
Анотація
Метою дослідження є висвітлення можливостей панорамних вікон у підвищенні енергоефективністі внутрішніх приміщень, ідентифікація та обговорення основних переваг і недоліків цих вікон, а також їх класифікація відповідно до призначення відповідного простору. Методологія. Дослідження базувалося на обширних бібліографічних дослідженнях, аналізі різноманітних джерел, таких як книги, статті та спеціалізовані публікації в галузі архітектури та енергоефективності. Автор оцінював та інтерпретував отримані дані і результати, логічно організовуючи їх для надання зв'язного викладу теми. Результати. Ефективне використання панорамних вікон може принести багато переваг з точки зору покращення енергоефективності внутрішніх приміщень. До цих переваг відносяться краща теплоізоляція, оптимізація використання природного світла, ефективний контроль сонячної радіації та сприяння природній вентиляції. Однак також важливо враховувати пов'язані недоліки, такі як тепловтрати, збільшене сонячне нагрівання та високі витрати на обслуговування. Класифікуючи панорамні вікна відповідно до призначення простору та пристосовуючи їх до конкретного місцевого клімату, можна максимізувати енергоефективність та внутрішній комфорт в будівлях. Наукова новизна. Дослідження висвітлює важливість ефективного використання панорамних вікон у покращенні енергоефективності будівель, надаючи докладний та документований взгляд на їх переваги та обмеження. Практична значущість. Інтегруючи панорамні вікна у будівельні проекти, можна досягти значного збереження енергії та покращення внутрішнього комфорту, що є важливим кроком у реалізації більш сталого та енергоефективного середовища для проживання та діяльності
Ключові слова:
архітектурне проектування; природна вентиляція; класифікація вікон; внутрішній комфорт; природне освітлення
- 463 Перегляди
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Birkeland, J. (2002). Design for sustainability: A sourcebook of integrated, eco-logical solutions. London: Routledge.
[2] Carletti, C., Sciurpi, F., & Pierangioli, L. (2014). The energy upgrading of existing buildings: Window and shading device typologies for energy efficiency refurbishment. Sustainability, 6(8), 5354-5377.
[3] Flaman, B. (2021). Managing energy use in modern buildings. Los Angeles: Getty Publications.
[4] Hee, W., Alghoul, M., Bakhtyar, B., OmKalthum, E., Shameri, M., Alrubaih, M., & Sopian, K. (2015). The role of window glazing on daylighting and energy saving in buidings. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 42, 323-343. doi: 10.1016/j.rser.2014.09.020.
[5] Jain, K. (2023). Sustainable design practices for eco-interiors. International Journal for Research in Applied Science & Enbinering Technology, 11, 1053-1055. doi: 10.22214/ijraset.2023.48732.
[6] Juffle, N.A., Rahman, M.M., & Asli, R.A. (2024). Roles of stakeholders for adopting sustainable design in buildings. Building Engineering, 2(1), article number 561. doi: 10.59400/be.v2i1.561.
[7] Lee, E.S., DiBartolomeo, D.L., & Selkowitz, S.E. (2012). Thermal and daylighting performance of an automated venetian blind and lighting system in a full-scale private office. Energy and Buildings, 47, 328-342. doi: 10.1016/S0378-7788(98)00035-8.
[8] Liu, X., & Wu, Y. (2022). A review of advanced architectural glazing technologies for solar energy conversion and intelligent daylighting control. Architectural Intelligence, 1(10), 1-32. doi: 10.1007/s44223-022-00009-6.
[9] Liu, X., & Wu, Y. (2021). Experimental characterisation of a smart glazing with tuneable transparency, light scattering ability and electricity generation function. Applied Energy, 303, article number 117521. doi: 10.1016/j.apenergy.2021.117521.
[10] Mfon, I. (2023). Aesthetic considerations in architectural design: Exploring pleasure, arousal, and dominance. International Journal of Research Publication and Reviews, 4(8), 923-935.
[11] Moscoso, C., Chamilothori, K., Wienold, J., Andersen, M., & Matusiak, B. (2020). Window size effects on subjective impressions of daylit spaces: Indoor studies at high latitudes using virtual. The Journal of the Illuminating Engineering Society, 17(3), 242-264. doi: 10.1080/15502724.2020.1726183.
[12] prEN No. 15315-2005 "Building Heating Systems, Energy Efficiency of Buildings". (2005, July). Retrieved from https://standards.iteh.ai/catalog/standards/sist/cb255044-1af7-4eaa-a916-f04484da0d7a/osist-pren15315-2005.
[13] Razaei, S.D., Shannigrahi S., & Ramakrishna, S.A. (2017). A review of conventional, advanced, and smart glazing technologies and materials for improving indoor environmment. Solar Energy Materials and Solar Cells, 159, 26-51. doi: 10.1016%2Fj.solmat.2016.08.026.
[14] Satumane, A., & Rockcastle, S. (2023). The impact of space function and window view on perceived indoor environmental quality and privacy. In ARCC international conference. Dallas, Texas: ARCC.
[15] Wang, J., Zhang, L., & Chen, H. (2018). Energysaving potential analysis of dynamic facade for office buildings in different climates. Energy and Buildings, 158, 662-673.